Юра Таран

Обман як еволюційна стратегія

З погляду моралі - брехати безсумнівно погано. А з точки зору еволюції?В еволюційному плані обман - одна з основних стратегій, адаптація, що сприяє успішному виживанню виду і отриманню власної вигоди.Світ дикої природи жорстокий. Такий результат еволюції. Мільярди різних істот змушені боротися за своє майбутнє. Як хижаки, так і їхні жертви рятують своє життя або від голоду, або від з'їдання. Мистецтво обманювати (спотворювати або недоносити інформацію) виправдане закономірностями біосфери, що перебувають поза добром і злом.Найдавніший засіб обману, освоєний тваринами мільйони років тому, - мімікрія (від грецького mimikos, що означає "наслідувальний"). І серед людей є ті, хто намагається імітувати сильних і бути схожими на успішних.Мімікрія, як один із різновидів морфологічної адаптації, - форма самозахисту тварини шляхом обману. Висловлюючись простою мовою: мімікрія - це зовнішня схожість менш захищеної тварини з більш захищеною, або злиття з оточенням. Наприклад, паличники імітують форму палиці або листа - щоб не бути помітними хижакам.Гусениця метелика Hemeroplanes triptolemus пристосувалася прикидатися рептилією. У разі небезпеки вона висне на гілці і роздуває задню частину тіла, яка при цьому набуває форми голови змії. Вона має можливість вижити, показуючи хижим тваринам і птахам помилкову загрозливу картинку.У деяких випадках прикидання мертвим використовується хижаком. Наприклад, хижа цихліда Haplochromis livingstoni лежить на боці на донних відкладеннях доти, доки до неї не наблизяться падальщики, притягнуті "мертвою рибою", після чого цихліда атакує падальщика...Подібним способом діє лисиця, полегшуючи собі полювання на ворон. Вона з легкістю прикинеться мертвою, чекаючи потрібного моменту. Щойно птах підлетить ближче - хижачка з його схопить.Дуже яскраво прояви хитрості проявляються у звичках приматів, найбільш схожих на людей (шимпанзе, горил, орангутангів). Ці вмілі обманщики вміють: передражнювати, прикидатися, приховувати, відволікати увагу. Дитинчата, навмисно обдуривши дорослу самку, отримують смачні фрукти. Дорослі примати свідомо йдуть на обман, щоб отримати перевагу над іншими,вміло маніпулюючи реакціями більш дурних і недосвідчених сородичів. Вони можуть прикидатися доброзичливими, стримуючи до певного часу свою агресію, ховати від родичів їжу, приховувати свій інтерес до чогось, симулювати кульгавість.А довгохвості мавпи, що мешкають на Балі, "розводять" туристів. Поведінка "грабежу та обміну" стала результатом соціальної адаптації, яка закріпилася в цій популяції. Хитра схема обману охоплює розпізнавання мавпами предметів, що становлять особливу цінність для людей, крадіжку цього предмета з сумочки, а потім отримання за вкрадену річ "викупу" у вигляді їжі.Здатність знаходити життєво важливе рішення за допомогою обману (гнучкості в алгоритмі дій) - еволюційно виправдана. Брехня - явище виключно біологічного походження. А брехня людини є продовженням і розвитком варіантів обману особин інших і власного виду. Людина здатна обдурити і прорахувати обман будь-якої іншої істоти на нашій планеті, що і сприяло підняттю на вершину харчового ланцюжка планети.Вчені встановили безпосередній зв'язок між розміром соціальної групи та мозком. Що соціальніший спосіб життя ведуть тварини, то краще розвинений мозок, особливо неокортекс, який пов'язаний із розумовою діяльністю, абстрактним мисленням, аналізом, плануванням, рефлексією. Коли наші мавпоподібні прабатьки спустилися з дерев і розпочали збирання на відкритих рівнинах, їхнє виживання виявилося тісно пов'язаним із родичами. Що більша група, то більших інтелектуальних зусиль вимагає встановлення контакту з кожним із членів.Так, в умовах первіснообщинного ладу шанси на виживання підвищувалися в тих Homo sapiens, які вміли хитромудро і з користю для себе маніпулювати родичами: вводити їх в оману, налаштовувати на доброзичливий лад, випрошувати допомогу та їжу, підкуповувати, ховати здобич від інших членів племені або зображати симпатію до сильнішого, зваблюванням завойовувати статевого партнера.Брехня стала точильним каменем інтелекту. Адже сам процес обману безпосередньо пов'язаний із творчими процесами, з мріянням, фантазією, постановкою мети, уявлянням собі наступних варіантів подій.Уміння обманювати є важливим еволюційним механізмом, який ми отримали від пращурів і продовжуємо вдосконалювати впродовж життя, починаючи з самого раннього дитинства. Наприклад, немовлята плачем привертають до себе увагу, навіть коли їх нічого не турбує, а щоб підійшли і взяли на руки. Вони, ще не навчившись думати, співвідносять результат плачу з реакцією дорослих, що дає їм можливість керувати батьками.