( З МЕРЕЖІ )
Поважайте людей після шістидесяти. Серйозно.Це не просто покоління — це окрема форма виживання.Міцні, як тижневий хліб. Швидкі, як бабусині капці, що летять у тебе з точністю бумеранга.У п’ять років вони вже розпізнавали мамин настрій за звуком закриття кришки каструлі на плиті.У сім — мали ключ на шнурку й інструкцію: «Обід у холодильнику. Розігрій, але не спали».У дев’ять — варили борщ без рецепта.У десять — знали, як полагодити кран і втекти від собаки сусіда з відром на голові.Цілими днями — надворі.Без телефонів.Замість Wi-Fi — маршрут: турнік — річка — дім, в темряві з колінами, схожими на карту бойових дій.І вижили.Коліна лікували слиною і листком подорожника.А якщо боліло — чули: «Не відпало? Значить, не болить».Їли хліб із цукром, пили воду з садового шланга — мікробіом, якому позаздрив би будь-який йогурт.Алергій не було. А якщо й були — мовчали.Вони знають 15 способів відіпрати траву, мазут, кров, болото і чорнило — бо додому треба було прийти «чистим».І це ще не все. Вони пережили:– транзисторне радіо,– чорно-білий телевізор,– вініловий програвач,– касетні магнітофони,– CD-диски, а тепер тримають тисячі пісень у кишені…І сумують за тріском касети, перемотаної олівцем.А отримавши водійське, їхали на «Жигулі» через всю країну:без готелів, кондиціонерів і GPS.Лише дорожня мапа, бутерброди з яйцем і усмішка.Доїжджали. Без Google Translate. З інтуїцією. І вірою.Це останнє покоління, яке пам’ятає світ без інтернету.Без постійного страху, що сів телефон.Пам’ятають дротовий телефон, книжки з рецептами й дні народження — без нагадувань.А якщо не пам’ятали — не приходили... .Це люди, які:– ремонтують все ізоляційною стрічкою, скріпкою і плоскогубцями,– мали один телеканал — і не нудьгували,– знали, що «гортати» — це телефонний довідник, а не стрічка в соцмережі,– і вірили: якщо не береш слухавку — значить, живий, перетелефонуєш.Вони — інші.Мають емоційний азбест, імунітет епохи дефіциту й рефлекси, відточені на турніку.Останні ніндзя повсякденності.Не чіпай людину за 60.Вона бачила більше.Жила глибше.І має в кишені м’ятну цукерку старшу за твій смартфон.(з мережі)